Відвідуємо лікаря – орнітолога

При правильному догляді і хорошій турботі хвилястий папужка здатний прожити 16-18 років. Але найчастіше власники хвилястих папуг або зневажливо ставляться до здоров'я свого папуги, або занадто пізно звертаються за медичною допомогою, коли допомогти папузі вже складно, а часом навіть неможливо.

Якщо вже так сталося, що Ваш папуга захворів, ми, власники хвилястих папуг, повинні пам'ятати одне правило: головне - не нашкодь!

Самолікуванням до консультації з лікарем займатися вкрай небажано: потрібно діяти так, щоб своїми маніпуляціями не нашкодити птиці і ще більше не погіршити її стан. В ідеалі власник повинен заздалегідь подбати про те, щоб у нього під рукою в разі гострої необхідності завжди був телефон лікаря-орнітолога або фахівця, що займається хворобами птахів. Як правило, переступаючи поріг ветеринарної клініки людина губиться: все те, що хотілося запитати, відразу забувається, і в результаті половина питань, які потрібно було б задати, не задаються. Не потрібно соромитися записувати свої питання на папір, вести свого роду конспект. Пишіть по пунктах все, про що ви хочете запитати свого лікаря. І якщо щось забулося, завжди можна заглянути в шпаргалку. Тоді Ви нічого не упустите, а значить, це тільки піде на користь Вашому папузі. Уважний власник завжди помітить початкові ознаки нездоров'я у свого папуги. Будь то блювота, відмова від корму, розлад травлення, пригнічений стан, скуйовдженість пір’я - все це ознаки захворювання і, як наслідок, привід для якнайшвидшого звернення до фахівця.
Відразу хочеться звернути Вашу увагу на два моменти:

1. Пошук лікаря, клініки, ветлабораторії - справа завчасна! Життєво важливо для Вашого папуги знайти його до того, як що-небудь трапиться. У Ваших пошуках Вам нададуть посильну допомогу:
1.1. Інтернет. На спеціалізованих сайтах і форумах (присвячених хвилястим папугам, папугам, птахам) Ви зможете знайти адреси клінік та відгуки та рекомендації на лікарів; в пошукових системах - адреси та телефони ветклінік та ветлабораторій, список їх послуг.
1.2. Відгуки знайомих, що мають хвилястих папуг і вже зверталися в клініки.
Якщо ветлікар (ветклиника) один на Ваш населений пункт і більше звернутися нема до кого, то наш сайт і, зокрема, дана стаття допоможуть Вам хоча б приблизно оцінити компетентність лікаря, дозволять самостійно поповнити Ваші знання про можливі проблеми зі здоров'ям у Вашого папуги.
Якщо у Вашому населеному пункті немає ветеринарних лабораторій, що займаються аналізами тварин і птахів, то можна спробувати звернутися в звичайну, «людську» лабораторію і домовитися про здачу аналізів на платній основі.

Похід до лікаря

Якщо візит до лікаря припадає на холодну пору року, подбайте про те, щоб Вашу хвору птицю, якій і без того холодно, захистити від додаткового переохолодження. Посадіть її в маленьку переносну клітку або коробку, укутайте шаллю або щільною тканиною, залишивши щілину для надходження повітря, і помістіть за пазуху.
Прийшовши до лікаря, потрібно почекати якийсь час для того, щоб папуга заспокоївся, тому що багато птахів при транспортуванні отримують додатковий стрес: з'являються нові симптоми у вигляді задишки, занепокоєння, розлади, що заважає правильній постановці діагнозу лікарем. Ось Ваш папуга заспокоївся, і доктор починає збирати анамнез *,

* Анамнез - збір відомостей про захворювання, отриманих в результаті опитування господаря птиці для встановлення діагнозу, прогнозу хвороби та вибору оптимальних методів його лікування

 при цьому спостерігати за поведінкою пернатого пацієнта. Лікар ставить питання про годування, наприклад, яким видом корму годують птицю, запитує про наявність в раціоні харчування мінералів, гастролітів, уточнює вік птиці. У деяких випадках звертається увага на забарвлення пір’я, розглядаються кінцівки (стан, забарвлення), очі. При захворюванні папугb відразу після придбання, виникає питання про те, що швидше за все папуга був хворий до покупки. Тому правильно щойно придбаного папугу витримувати на 14 денному карантинному періоді, не допускаючи контакту з іншими папугами, що містяться в квартирі.

Огляд папуги. Як це відбувається?

Лікар продовжує розпитувати власника про умови утримання папуги. Звертається увага на те, де і як утримується птиця (клітка, вольєра, кімната), як часто гуляє, яка температура і вологість у кімнаті. Звертається увага на підстилку в клітці: якого характеру послід на ній; якої якості вода пропонується папузі.

Після того, як лікар поспостерігав за станом папуги в спокої і визначив аномальну поведінку у вигляді підвищеної сонливості або збудженості, наїжачену, тремтіння, порушення координації рухів, висмикування пір'яного покриву, наявності ділянок без пір’я, ран, саден на тілі, він приступає до більш детального обстеження .
Папуги великих порід оглядаються в руках власника, але так, щоб доставити птаху мінімум занепокоєння.
Для огляду хвилястого папуги і його фіксації птицю потрібно відловити. Клітку краще затемнити тканиною для меншого занепокоєння птиці і швидко взяти папуги в руку. Лікар тримає папугу в лівій руці, папуга при цьому знаходиться в положенні лапами вгору (спинкою до долоні), голову фіксує між великим і вказівним пальцем. Права рука вільна для проведення досліджень.
Звертається увага на виділення з носових отворів, очей, утруднене дихання з відкритим дзьобом. Прощупується зоб (який його стан: відвислий, порожній, містить гази), оглядається постановка лап і крил, перекручену шию, покручені пальці.
При прослуховуванні органів дихання звертається увага на хрипи, кашель, дихання. У складних випадках птицю прослуховують шляхом прикладання вуха до спини. При діагностиці захворювань органів дихання велику увагу приділяється стану очей. Якщо очі почервонілі, набряклі, є точкові крововиливи, зміна кольору райдужки, помутніння кришталика, то це безпосередньо пов'язано із захворюваннями органів дихання. У цьому випадку під оком явно видима невелика пухлина.
Далі оглядають порожнину рота на предмет почервоніння і нальотів. Для цього в куточок дзьоба вставляють сірник і обережно його відкривають. У хвилястих папуг всякого роду пухлини - досить часте явище, а почервоніння зіву і наявність у ньому виразкових ділянок служить непрямою ознакою присутності в організмі пухлинного процесу.
Зоб і трахею обережно промацують двома пальцями. Трахею дивляться на світ на предмет виявлення глистної інвазії і трахейних кліщів. Оглядають клоаку на предмет склеювання пір'я, почервоніння, припухлості.
Велика увага приділяється кодлу: звертають пильну увагу на його колір, консистенцію, запах, форму і кількість.
Пір’япапуги - яскравий показник його здоров'я. У здорового хвилястого папуги після линьки пір’я яскраве і блискуче, без всякого роду лисин. Якщо пір’я скуйовджене і мають неправильну форму, є привід припустити наявність шкірних паразитів. Лисі ділянки в області шиї і крил папуги можуть бути ознакою екземи (при цьому мала кількість пір’я області пахв - норма).
Перевіряють стан вгодованості пацієнта по грудній мускулатурі: при нормальній вгодованості кільова кістка не повинна виступати гострим кутом, а повинна бути округлою.
Ось далеко не повний перелік того, що повинен робити уважний лікар при огляді хвилястого папуги. Після детального огляду для подальшого визначення лікування лікар призначає деякі спеціальні методи дослідження пернатому пацієнтові.

Про деякі спеціальні методи досліджень

У яких випадках слід робити аналізи:

1. Якщо у папуги спостерігається блювота, проблеми з зобом (твердий або дуже м'який зоб, наявність у ньому газу, різкий запах, часте зригування їжі).
2. Якщо спостерігаються виділення з носа (закупорка ніздрів в тому числі), з очей і їх почервоніння.
3. Якщо спостерігається кашель, папуга часто або довго чхає.
4. Якщо спостерігається зміна посліду (оформленість, консистенція, колір, запах). При цьому навколо клоаки може скупчуватися послід, тут постійно забруднене пір’я  або ця область лисіє.
5. Якщо є наліт, нарости в ротовій порожнині, в області очей, навколо клоаки.

Якщо пошкоджено пір’я : при огляді пера на світ є області стоншування, «виїдання» паразитами, а птах часто чухається.
Для постановки правильного діагнозу птахові іноді необхідно провести ряд додаткових клінічних досліджень, а саме:

• бактеріологічний посів калу або мазків із зіву, зобу, клоаки на наявність вірусів, паразитів, найпростіших або грибкових уражень з визначенням їх чутливості до антибіотиків
• змиви з носа, зіву, зоба або клоаки на наявність вірусних та грибкових уражень
• взяття зразка шкірного або пір'яного покриву на наявність шкірних паразитів.

Взяття зазначеного матеріалу на дослідження абсолютно безпечно в умовах ветлікарні і зазвичай не представляє ніякої загрози здоров'ю папуги. Забір здійснюється в стерильний посуд, в деяких випадках зі спеціальним середовищем. Забір матеріалу здійснюють аплікаторами малого діаметру, які вводять в трахею, зів або зоб, після чого поміщають в стерильну пробірку або пробірку зі спеціальним середовищем і виконують аналіз. Іноді бувають ситуації, коли птицю з яких-небудь причин неможливо привезти до ветлікарні. Тоді власнику видається на руки спеціальна стерильна пробірка з квачом (герметичною ватяною пробкою, просоченою розчином бетадіну). Власник самостійно бере змив, поміщає матеріал у пробірку і протягом двох годин доставляє в ветлабораторію.

Збір посліду на аналіз

Так само в домашніх умовах роблять забір посліду. Послід повинен бути свіжим, ранковим. Для його забору дно клітки застеляють чистим білим папером. Після того, як папуга сходив у туалет, купка збирається в маленький кульок, сам кульок поміщають в пластмасовий контейнер (підійде пластмасова коробочка з-під фотоплівки), загортають (якщо це зимовий час) у щось тепле і також не пізніше двох годин доставляють в лабораторію. У ряді випадків для вивчення певного роду збудників потрібний так званий «моментальний послід», тобто як тільки птах сходив в туалет, цей послід одразу береться на аналіз, і відразу під мікроскопом підраховуються найпростіші, Еймері і визначається наявність деяких інших видів бактерій.
На бактеріологічний посів послід поміщають в спеціальне середовище, де він міститься до 10 днів, поки не буде висіяно певного роду збудник. При цьому виді аналізу потрібно звернути увагу на те, щоб в лабораторії відразу визначили чутливість цього збудника до антибіотиків, зробивши посів на антибіотики.
Деякі ветлабораторії практикують метод швидкого дослідження посліду на капрологію (найпростіші, гриби, наявність дисбактеріозу). Тобто послід збирається власником протягом дня, приноситься в лабораторію, де його поміщають на предметне скло (сухий послід розводять водою) і відразу під мікроскопом роблять повне лабораторне дослідження. Цей метод відрізняється доступністю, швидкістю і робиться в присутності власника папуги, але не завжди може бути достовірним.
Завжди звертайте увагу на послід Вашого хвилястого. Саме стан посліду вкаже Вам на проблеми зі здоров'ям птиці, які тільки починаються.
У нормі послід хвилястого папуги складається з свого роду кругляша з білим (кремовим) центром і зеленою ковбаскою навколо. Нормальний послід складається з рівної кількості фекального матеріалу, сечі (трохи безбарвної рідини) і уратів (білий, кремовий центр).

Що є нормою?

Часте випорожнення - це норма. Папужки ходять в туалет 35-50 разів на день. Послід не повинен мати запаху, бути досить твердим темно-коричневого або зеленого кольору в залежності від раціону харчування птиці. Якщо основний раціон - насіння, то послід буде темно-зеленого кольору, якщо гранульований корм - послід буде таким же кольором, як корм. Сухий послід часто виглядає чорного кольору. Сеча повинна бути прозорою. Урати - молочно-кремового кольору, не прозорі, схожі на крейду.
Потрібно вміти розрізняти діарею (пронос) і якісь тимчасові зміни кольору і консистенції калу. У будь-якому випадку, перш ніж робити якісь висновки, потрібно згадати, чим Ви годували свого вихованця напередодні. Про зміну кольору посліду може говорити з'їдені напередодні буряк, морква, зелень. А збільшення в посліді сечі може говорити про з'їдені напередодні соковиті ягоди і фрукти.

Що має насторожити?

Занадто світлий, рудувато-коричневий послід або з домішками крові. Незвично велика кількість посліду не характерного кольору і запаху. Наявність в посліді неперетравлених залишків їжі, неприємний запах.
Жовті або зелені урати. Якщо, крім цього, Ви спостерігаєте у птахи ознаки тремтіння, млявості, відмови від їжі і блювоту, це привід для негайного звернення до лікаря.
Помістивши на піддон чистий аркуш білого паперу, Ви зможете щодня уважно стежити за послідом Вашого пернатого вихованця, тим самим вчасно попередивши розвиток всякого роду небезпечних захворювань.
Забір крові на аналіз можливо лише у папуг великих порід. На жаль, цей аналіз у хвилястих папуг дуже небезпечно брати через занадто маленький розмір пацієнта. Навіть відбір мізерної кількості крові у хвилястого папугу може призвести до летального результату.
Матеріал цієї статті не є догмою, оскільки в кожній клініці існують свої правила прийому пацієнтів. Стаття написана як методична, в допомогу тим людям, які вперше звертаються до лікаря за ВЕТДОПОМОГОЮ.
Читайте, набирайтеся теоретичних знань. Здоров'я Вам і Вашим пернатим друзям!